«Північний потік – 2» – будується магістральний газопровід з Росії до Німеччини через Балтійське море довжиною 1234 км. Будується спеціально в обхід України. Являє собою розширенний варіант газопроводу «Північний потік». Трубопровід проходить через виняткові економічні зони і територіальні води п’яти країн: Німеччини, Данії, Росії, Фінляндії та Швеції. Вартість будівництва оцінюють в 9,5 млрд євро. Єдиним акціонером проекту є Газпром.
У грудні 2019 року будівництво було призупинено через санкції США. Тоді газопровід був побудований на 96%. З кожним днем ситуація набуває все більшої токсичності. Чим же незручний так Північний потік -2? Німеччині дуже зручно купувати за конкурентними цінами знижений газ з РФ. У свою чергу, така ситуація покращує відносини між країнами, які вже дуже довго «бадаються» санкціями.
Для РФ ситуація буде вкрай сприятливою так, як збільшиться експорт газу, а газ і нафта це основний дохід в бюджет РФ, більше 40% так ще і вона набуває важелі тиску за рахунок ресурсу на Європу. Ну а що США, Ви запитаєте? США така карусель, звісно, не влаштовує, ввели санкції, натиснули на міжнародні компанії, які обслуговували будівництво і до того ж пропонують ЄС купувати свій знижений газ, дорожче. І начебто, Німеччина погодилася на покупку їх газу та інвестуватиме в будівництво двох додаткових терміналів для американських танкерів в 1 млрд. доларів, напевно «аби не чіпали Північний потік – 2».
Театр політичних битв між цими країнами зрозумілий, кожен хоче кращі умови, але з приходом до влади президента Байдена від демократичних сил, а ми знаємо, що ця партія займається справами всіх країн, окрім своєї і її агресивний настрій на Північний потік – 2 може внести нові корективи, але багато що залежить від прийняття рішення самої ФРН. Тим часом, поки вирішується доля газопроводу Північний потік – 2, ряд інших країн знаходять інші лазівки як обійти залежність від Газпрому. Трансадріатичний газопровід TAP потужністю 10 млрд куб.м, по якому газ з Азербайджану через Грузію йде на захід Туреччини.
Завдання Південного газового коридору TANAP-TAP – забезпечувати паливом Грецію, Албанію та Італію в обхід Росії. А також EastMed: ізраїльський газ для ЄС. 2 січня 2020 року лідери Кіпру, Греції та Ізраїлю дали старт спорудженню найдовшого в світі підводного газопроводу EastMed потужністю 10 млрд куб.м. Він покликаний років через п’ять забезпечити поставки з ізраїльських морських родовищ “Левіафан” і “Тамар”, а також кіпрського “Афродіта”, через Крит і континентальну Грецію до Італії. А вона для “Газпрому” – другий за розмірами ринок в ЄС після Німеччини.
І ніж в спину це Baltic Pipe: норвезький газ для Польщі. Найбільшим покупцем російського газу поки є Польща. Але вона не має наміру продовжувати до кінця 2022 року договір з “Газпромом» якый закинчуэться. Варшава робить ставку головним чином на поставки з норвезьких морських родовищ (на знімку) по газопроводу Baltic Pipe через Данію і Балтику. Його спорудження в 2020-2022 роках стане ще одним великим газовим проектом, який отримує фінансову підтримку ЄС.