Захисники французького соціального житла отримали аналог Нобелівської премії в галузі архітектури

Анн Лакатон і Жан-Філіп Васаль, відомі відродженням занедбаних будівель по всій Франції, були названі лауреатами архітектурного еквівалента Нобелівської премії.

Дует, девіз якого «ніколи не руйнувати» подарував нове життя старій міській архітектурі, буде нагороджений Прітцкерівською премією 2021 року на церемонії наприкінці цього року, повідомили в організаційному комітеті.

Лакатон і Васал познайомилися ще в студентському віці у Бордо, і вже 1987 року заснували паризьку студію Lacaton & Vassal. Разом вони спроектували ряд великих культурних та освітніх споруд.

Але саме робота дуету з відновлення та реконструкції післявоєнних будівель з соціальним житлом у Франції викликала найбільшу похвалу, і була відзначена Глобальної премією за стійку архітектуру й престижною премією Міс ван дер Рое.

В їх маніфесті 2004 року «Плюс», написаному в колаборації з архітектором Фредеріком Дрюо, був закладений основний меседж не зносити державне житло країни з мантрою: «Ніколи не зносьте, ніколи не видаляйте і не замінюйте, завжди додавайте, трансформуйте і повторно використовуйте!»

Такий підхід привів до реновації кількох великих житлових кварталів, яким погрожувало знесення, оскільки політика французького міського планування в 2000-х роках була спрямована на аннигіляцию старіючих проектів державного житла, а не на їх поліпшення.

У 2011 році Lacaton, Vassal і Druot завершили реконструкцію Tour Bois le Prêtre, старого житлового будинку 1960-х років на півночі Парижу. Замінивши фасад будівлі, архітектори не тільки збільшили площу кожної з 96 квартир, а й додали сучасні елементи, такі як тераси і великі вікна.

Пізніше це тріо завершило ще одну великомасштабну реконструкцію ще одного соціального житлового комплексу в Бордо, модернізувавши і розширивши 560 квартир без відселення мешканців.

В рамках інших масштабних проектів у Франції Лакатон і Васал трансформували стару фабрику близь Бордо на приватну резиденцію, а занедбану суднобудівну верф у Дюнкерку – на галерею та офісні простори.

«Трансформація – це можливість робити більше і краще з тим, що вже існує», – вважає Анн Лакатон. «Знесення – це просте і короткострокове рішення. Це марна трата багатьох речей – трата енергії, трата матеріалів і трата історії. Більш того, це має дуже негативні соціальні наслідки. Для нас це акт насильства».

Якщо ви плануєте зробити ремонт або провести реконструкцію приміщення, зверніть увагу на Сток сантехніки та керамічної плитки Skad у Києві https://sklad.tech.

Прітцкерівська премія з 1979 року, за словами організаторів, присуджується архітекторам за поєднання «таланту, бачення і відданості справі». Згідно з традицією, нагорода вручається одному архітектору, але за останні роки її отримали кілька дуетів, починаючи з Жака Херцога і П’єра де Мерона в 2001 році.

Судді премії заявили, що підхід Лакатон і Вассала відродив «модерністські надії і мрії поліпшити життя багатьох».

Журі з 10 осіб, до складу якого увійшли архітектори, педагоги і помічник судді Верховного суду США Стівен Брейер, також відзначило, що пара «розширила поняття стійкості», заявивши, що два архітектора «відкидають будь-яке заперечення між якістю архітектури, екологічною відповідальністю й прагненням до етичного суспільства».