Щомісяця, заповнюючи квитанції по оплаті комунальних послуг, замислююсь якому олігархові я плачу за воду, кому я плачу за електроенергію і так далі. Дивимося в квитанцію і спостерігаємо таку ситуацію: «Отже, 260 гривень – Ахметову за електроенергію, 110 грн – Ахметову за холодну воду, а ще 2100 гривень – за опалення тому ж Рінату Ахметову. Добре, що є електроплита, а то довелося б ще раз платити Ахметову в казну »
Енергетичний холдинг ДТЕК Ріната Ахметова зосередив акції найбільшого виробника електроенергії і тепла столиці в 2020 році і швидше за все і в 2021 році. Але ринок електроенергії не є чистою монополією, так як у нас багато олігархів володіють тією чи іншою компанією в цій галузі. (Див. Інфографіку)
Ми ж не забули про таку собі гібридну війну олігархів, яка почалася в 2020 році. Нагадаємо, COVID-19 тільки прискорив і активізував всі процеси дезінтеграції українського енергоринку, і, крім того, несподівано виявив всі його недоліки. В Україні, треба відзначити, була використана досить екзотична комбінація ринкових обмежень, пов’язаних з формуванням цін, і роботою різних видів генерації.
Значну роль в дисбалансі на ринку України, як і у всіх країнах, зіграло переплетіння енергетичного сектора з політикою. Тому соціальний захист громадян за допомогою низьких тарифів став ключовим елементом ситуації … В результаті на ринку стали стрімко зростати борги, і деякі компанії опинилися на межі фінансового краху. Весь ринок хитався і до сих пір хитається, як картковий будиночок. Кінцеві користувачі не платять, і у всіх гравців поглиблюються проблеми з ліквідністю. Енергетичний ринок повинен бути максимально стабільним і прозорим. Експерименти з поєднанням регулювання, субсидій та вільного ринку – не працюють. Енергосистема не може стабільно працювати без інвестицій в розвиток мережі поставок і створення гнучких резервних потужностей.
З електроенергією розібралися, йдемо далі ринок газу і нафти. Одинадцять публічних діячів володіють четвертою частиною (107) всіх виданих в Україні, нафтогазових дозволів (474). В їх руках – більше половини всіх дозволів, виданих приватним компаніям. Прізвища всі знайомі, а спосіб володіння традиційний – через офшорні компанії за «принципом матрьошки».
Найвигідніший бізнес 2019-2021 це фармацевтика, останні події з поширенням коронавіруса продемонстрували, що фармринку належить вирішити нові завдання, яких раніше просто не існувало.
За даними компанії SMD, в цілому загальний обсяг фармринку в 2019 році склав 2,4 млрд дол, що на 14% більше, ніж роком раніше. У п’ятірку лідерів в грошовому вираженні, за даними SMD, входять компанії «Фармак», «Санофі», «Артеріум», «Дарниця», «Байєр».
У гривневому еквіваленті ринок склав 63 млрд грн, в тому числі 51 млрд грн – лікарські засоби. З них ринок безрецептурних препаратів склав 41 млрд грн. Загальний обсяг ринку лікарських засобів, які реалізуються через бюджетні закупівлі та за програмою реімбурсації – 9,6 млрд грн (у тому числі, через публічні закупівлі – 7,9 млрд грн, через реімбурсації – 1,7 млрд грн).
Ухвалений торік закон про дистанційну торгівлю і поштову доставку лікарських засобів боляче вдарив по комерційним інтересам власників великих аптечних мереж, які поділили між собою фармацевтичний ринок. Заради збереження надприбутків аптечні монополісти намагаються підмінити суть закону відверто корупційною нормативною базою Кабінету міністрів.
Про це заявив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко в коментарях до опублікованого на сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками проекту постанови Кабміну про внесення змін до Ліцензійних умов господарської діяльності на фармацевтичному ринку.
Нічого надприродного, на мій погляд, не відбувається. Перемогти корупцію, а тим більше в такій «солодкій» галузі, як фармацевтика, поки ще не вдавалося нікому. У аптечних олігархів не вийшло «загорнути» закон про дистанційну торгівлю ліками. А раз так, вони вирішили діяти не києм, то палицею – звести до нуля саму ідею конкурентної дистанційної торгівлі через підзаконні акти Кабміну, скасувати які парламентарії не мають повноважень. Все дуже просто: хотіли закон про інтернет-торгівлю ліками? Гаразд! Але насправді нічого не зміниться. Як диктували асортимент і ціни ліків монополісти, так і будуть диктувати. Благо, в Держлікслужбі сидять виключно лобісти аптечних картелів
Олександр Охрименко
Перейдемо до аграріїв, до п’ятірки найбагатших бізнесменів країни Forbes зарахували відомого бізнесмена в аграрній сфері, директора «Миронівського хлібокомбінату» Юрія Косюка. Його бізнес орієнтований на виробництво і переробку сільськогосподарської продукції, при цьому левова її частка вже експортується в ЄС. Юрій Косюк є соратником колишнього президента Петра Порошенка, а також був його першим заступником адміністрації, а в подальшому став радником президента. Основними активами сім’ї гетьмана є підприємства харчової промисловості, в тому числі і корпорація Roshen. На ринку медіа колишній президент контролює «5 канал». До фракції президентського блоку Петра Порошенка належить депутат Андрій Вадатурський, син власника одного з найбільших в країні аграрних холдингів «Нібулон» Олексія Вадатурського.
Решту галузей ви можете побачити на інфографіці. Дійсно в тих сферах які ми вибрали немає монополії (не рахуючи природних), але все ж ми розуміємо що гроші зосереджені в руках певної групи людей, які не підпускають середній бізнес до вершків, як раніше писалося в статті, висновки робіть самі.