22 вересня 2020 р депутатами Комітету здоров’я нації до Верховної Ради України внесено законопроект №4142. Він передбачає, що без щеплень діти не зможуть відвідувати садки та школи. Вакцинуватися також потрібно буде працівникам сфери обслуговування.
Під законопроектом №4142 підписалося 14 нардепів, в тому числі глава профільного комітету Михайло Радуцький, Лада Булах, Ольга Стефанишина, Ярослав Дубневич, Артем Дубнов а також Галина Третьякова (та сама яка висловлювалася про «стерилізацію жебраків» і про українських «Неякісних дітей») та інші.
Проект був поданий «на заміну» іншому – №4058 від Євгена Шевченка. Після широкого громадського резонансу «слуга народу» відкликав свій проект.
Кабмін зможе стверджувати національні програми по здоров’ю, встановлювати і скасовувати карантин, приймати рішення про додаткову вакцинацію і т.д. Натяк на те, що зараз уряд це робить на «пташиних» підставах.
У законопроекті прописані такі терміни, як епідемія, карантин, самоізоляція, «бактеріоносій» (той, хто не хворіє, але може заражати інших). Наприклад, розглядається можливість лікарняного і програми Медгарант для таких безсимптомних носіїв.
Також йдеться про те, що для проведення заходів щодо захисту громадського здоров’я будуть залучатися правоохоронні органи. А також цей закон:
- Передбачає повне позбавлення нещеплених доступу до освіти в будь-якій формі.
- Вводить обмеження щодо доступу до роботи нещеплених дорослих і презумпцію згоди на проведення вакцинації (на даний момент діє презумпція НЕзгоди). Тобто вводиться примусова вакцинація громадян.
- Значно розширює повноваження МОЗ України та Кабінету Міністрів з приводу встановлення карантинних обмежень та визначення кола осіб, до яких вони застосовуються – згідно з проектом, зазначені інстанції можуть це здійснювати на власний розсуд і без несення відповідальності.
Не варто забувати, що в розвинених країнах присутні виплати компенсацій пов’язаних з вакцинацією (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Японія і т.д.), наприклад в США загальна сума виплат за час існування програми компенсацій (з 1980-х рр.) склала 4,5 млрд доларів, і щорічно компенсується близько 1000 випадків поствкацинальних ускладнень, то в Україні взагалі відсутні відповідні установи та інституції. При цьому, в країнах з найбільш низькою дитячою смертністю і найвищим рівнем розвитку системи охорони здоров’я (скандинавські країни і Японія) вакцинація є добровільною, а вакцинні компенсації фінансуються виробниками вакцин.
- Автори проекту хочуть також зобов’язати українців вакцинуватися від 11 хвороб (у чинному календарі обов’язкових щеплень 6) і прописують можливість і далі без будь-якого обґрунтування розширювати цей список. При цьому вони вказують, що проект не вимагає додаткових відрахувань з бюджету. Тобто, будь-які заходи, наприклад, забезпечення ЗІЗ, очевидно, будуть віднесені до безпосередньої відповідальності людей і суб’єктів господарювання.
Простіше наслідком цього закону буде зростання корупції, в т.ч. кількості фальшивих довідок про вакцинацію, яких вже зараз в Україні близько 30%.
- текст законопроекту встановлює обмеження конституційних прав громадян, які суперечать рішенням Конституційного Суду України.
Незабуваємо, що автором законопроекту, за наявною інформацією, є колишній санітарний лікар, проти якого було заведено кримінальну справу за фактом дозволу ввезення в Україну експериментальної вакцини в 2008 році і смерті підлітка від неї (Антона Тищенко, жителя Краматорська).
Незважаючи на розгромний висновок ГНЕУ, яке вказує на численні порушення Конституції і законів України, невитриманість структури і технічні помилки, законопроект просувається на всіх рівнях державної влади.
Підводячи підсумок, цей законопроект створить нову реальність, де органу, неконтрольований ніким, даються величезні повноваження, ніж Парламенту або Президенту. Загалом цей закон порушує більше 25 СТАТЕЙ КОНСТИТУЦІЇ.