Майже із самого заснування, орден тамплієрів був оточений таємничими та містичними легендами. Більшість з яких була пов’язана з тим, що орден довго займав Храмову Гору в Єрусалимі. Ходили чутки про реліквії які члени ордену могли там знайти, такі як Святий Грааль, Ковчег Заповіту, або фрагменти справжнього хреста, на якому було розп’ято Ісуса Христа. Ще більше легенд ходило про багатства, сховані тамплієрами. Тамплієри в незвичний для того часу спосіб поєднували чернецтво з військовою справою, і були першими воїнами-монахами в Західному світі. Члени цього ордену відігравали провідну роль в багатьох битвах Хрестових походів, а його фінансова інфраструктура вперше містила елементи, які використовуються в сучасній банківській справі. Тамплієри були не першою військово-релігійною організацією, проте виявився одним з найбільш містичних і впливових лицарських орденів в історії. Настільки впливовим, що, якщо вірити конспірологам, саме з тамплієрів виросли ілюмінати, масони і навіть швейцарська банківська система. Правда це чи ні – сказати складно, хоча і диму без вогню, як відомо, не буває.
За два століття орден стає з бідних лицарів-храмовників до найбільшого кредитора Європи. Хто такі тамплієри? Бідні Брати-Воїни Христа та Соломонового Храму (лат. pauperes commilitones Christi Templique Solomonici), більше відомі як лицарський орден тамплієрів, є одним з найвідоміших християнських військових орденів. Орден засновано після Першого Хрестового походу (1096-1099) для гарантування безпеки великої кількості паломників (пілігрімів) із Європи, що йшли до Єрусалима після його завоювання. Орден заснований першим магістром Хуго де Пейном, Годфреєм де Сент Омером та королем Єрусалиму Балдуїном II 1118-1119 роках.
“Взлет був блискавичним
Влада – неосяжна
Падіння – смертельним”
Насамперед зазначимо, що орден купив у Папи право на проведення фінансових операцій. У наш час сказали б, що Центробанк видав ліцензію нової кредитної організації, але тоді регулятор сидів у Ватикані. Орден швидко ріс завдяки підтримці церковних лідерів, таких як Бернард Клервоський, і був звільнений від сплати податків будь-кому, окрім Папи. Завдяки такій офіційній санкції орден отримував великі пожертви грошей, земель та молодих людей із знаті по всій Європі, оскільки знатні роди заохочувалися духовенством у такий спосіб брати участь у Хрестових походах. Орден також запровадив довірчі листи для пілігримів, які йшли до Святої Землі. Пілігрими залишали свої цінності ордену перед подорожжю. Будували церкви та замки, купували ферми та виноградники, займалися ремісництвом, а також ввезенням та вивезенням товарів, мали свій власний флот і навіть деякий час володіли островом Кіпр.
- Винайшли чеки що засвідчує наявність коштів у «подавця коштів».
- Першими стали використовувати відбитки пальців для посвідчення особи.
- Ставка кредиту становила 10% (інші лихварі 40%).
- Винайдено бухгалтерський облік для ведення справ, принцип подвійного запису і навіть складні відсотки.
- По всій Європі розкинута широка банківська мережа філій ордена.
- Прокладають платні охоронювані дороги, будують укріплення, храми, мости.
- Тамплієрів використовують як найманих менеджерів для фінансового оздоровлення.
Тільки одне питання залишається відкритим. У п’ятницю 13 жовтня 1307 року за наказом Філіпа IV Гарного було заарештовано всіх французьких тамплієрів, їх звинувачено в численних єресях та побоях. Це звільнило Філіпа від зобов’язання сплатити величезні кошти, які він позичав в ордена та виправдало розграбування орденського майна. 1312 року через суспільну думку та скандал, а також через тиск з боку Філіпа (не без допомоги якого Клемент V став Папою) Клемент V офіційно розформував орден під час В’єнського собору, незважаючи на бажання Собору зберегти орден. І хоча всі землі та майно тамплієрів переходили до ордену госпітальєрів, Філіпові вдалося заволодіти великою частиною земель ордену у Франції. 1314 року трьох лідерів тамплієрів, включаючи Великого Магістра Жака де Моле, було спалено живцем французькою владою після того, як вони публічно відмовилися визнавати будь-яку провину. Лишаються запитання, що ж сталося з тисячами тамплієрів по всій Європі, і куди подівся флот ордену, який зник з Ла-Рошелі в п’ятницю 13 жовтня 1307 року. Також не було знайдено велетенського архіву тамплієрів, в якому містилися всі відомості про їхню фінансову діяльність. Невідомо, чи було його знищено. З загибеллю ордена була зникнена найбільша таємниця тамплієрів – скарби.
