У Вірменії хочуть продовжити заборону на ввезення товарів з Туреччини і заборонити продаж вже завезених. Про це 29 квітня заявив міністр економіки Ваан Керобян, повідомило агентство “Sputnik Вірменія”.
В уряді Вірменії відзначили, що в країні продовжують продавати турецькі товари, пояснюючи тим, що це розпродаж завезеної раніше партії.
Керобян зазначив, що буде введена заборона на продаж, незалежно від того, коли товар був завезений. За його словами, політика може змінитися, якщо Вірменія і Туреччина налагодять стосунки.
Заборона на ввезення продукції з Туреччини ввели на шість місяців в жовтні 2020 року. Таке рішення було прийнято на тлі конфлікту в Нагірному Карабасі і підтримки Туреччиною Азербайджану. Воно вступило в чинності 1 січня 2021 року. Місцевим бізнесменам дали час на заміщення імпорту аналогічними товарами з інших країн.
контекст:
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що протривала до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир’я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше 30 тис. Чоловік. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. В той же день в Вірменії було оголошено військовий стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в “масштабній провокації”, обстріл позицій азербайджанської армії і оголосило про початок “стрімкого контрнаступу”. Вірменські влади, в свою чергу, заявили, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію і авіацію.
Туреччина відкрито заявляла про підтримку Азербайджану в конфлікті з Вірменією. Турецький президент Реджеп Ердоган сказав, що Вірменія повинна покинути окуповану нею територію Нагірного Карабаху. При цьому в Анкарі заперечують надання Азербайджану військової допомоги, запевняючи, що азербайджанська армія справляється з деокупацію Карабаху сама.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів досягалися домовленості про перемир’я в Нагірному Карабасі, але кожен раз вони порушувалися.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщуються 1960 російських миротворців. Азербайджан отримав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв стверджує, що Пашиняна “змусили” підписати документ, “максимально вигідний” для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час зіткнень в Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовців, понад 100 бійців вважаються зниклими без вести. За даними міністерства охорони здоров’я Вірменії, в ході конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.